Шабаш закінчився опівночі. Після підліткового екстазу місто полинуло у спокійний сон. Гельмінтами засмічено львівські вулиці. Лиш камінь бруківки та будинків, що вже загатований часом, не заразився; бридоту з каменя у каналізацію змиє дощ. А з душі Львова – що?
«Хворі опорожнюються у відра, які ж самі тягають засцяними коридорами, заражаючи всіх оточуючих гельмінтами і кишковими інфекціями»
Зі щоденника медбрата однієї з психіатричних лікарень.
«Прийшов, аби пізнати нову львівську духовність», - з такими словами зустрів мене колега-телевізійник.
Пророцтво збулося о 22.30.
Адепти нової релігії (зазвичай неорганізовані, розсипані по місту невеликими групами), чисельно скупчилися перед входом у під'їзд будинку Площі Ринок, 14. Символізм об'явлення нової істини дотримується до максимальної формальності: боги мають подолали відносність обрядовості та містики. (Саме у цей під'їзд заходять ще й прихильники руху національного спротиву та віряни ідеалів однієї з «помаранчевих» партій.) З одного джерела вибраності народжується і третій шлях - віра у реальну людину, ім'я якій «безвідповідальний дурень»*.
Адепти нервують. Якщо об'явлення не відбудеться, марне буде їх сподівання на царство без суспільних умовностей. Двадцятирічні (плюс/мінус) неофіти вже запізналися з одкровенням, написаним богами на скрижалях Інтернету. Неземна битва з дияволом (у вигляді ролика на сайті про обпісяний банкомат) - це наразі лише метафізика. Сьогодні боги зійдуть з віртуального простору на землю та розпочнуть велику війну за людські душі.
Ваші сутності дисонують з вашою формою, ваші бажання - з суспільними устроєм. Станьте самі собою, будьте блаженними у царстві на землі вже нині. Це нове євангеліє. А боги об'єднають усіх у велику спільноту.
Сталося! Воплочена істина явилися до своїх синів та дочок. «А-А» (як «Осанна»), - завив натовп. Наша сутність резонувала з вашою формою!
(Сини світла на крилах. «Нас не догонят!»)
Добре нам тут, не хочемо іти з «фавору». Натовп шукає жертовне ягня. Стриптиз посеред вулиці? Ці пахощі оцінять боги! Дрова підкладають у целофановий пакет. Найбільше поліно - 50 гривень, щіпки несуть копійками. Танці перед жертовником. Тут нас десятки, але записані у книгу життя - тисячу двісті (!!!) І це вже не 12 апостолів, це вже початок церкви. 144 тисячі вибраних? Раз плюнути! Хіба хтось вірив хоча б у тисячу?
- Чиї ми діти, хто наші батьки?
- Львів'яни!..
- Де ми росли?
- Та ж не на Марсі.
- За що живем?
- Ну що?.. Це вже не дев'яності...
Забули лиш згадати, що гроші беремо з уст диявола-банкомата, проклятого богами. І бліднемо від думки, що наші діти колись можуть влаштувати таке шоу з оголенням посеред вулиці для нас (їх батьків) і своїх сучасників.
Ні! Наші діти так не зроблять - ми будемо їх добре виховувати. Будемо, але наразі підкладаємо дрова у жертовник. Ми «безвідповідальні дурні», ми живемо нині. Адже щоб жити ще й завтра - треба виконувати... суспільні умовності. Умовності нас рятують, аби ми один одного не знищили, та не зігнили раніше призначеного часу. Але ми вже як боги, ми знаємо добро і зло. І знаємо як жити вічно... одну лиш мить.
Стриптизера схопили. Іде як святий серед невігласів. Гордий, поки не покине хміль. Перший мученик за правду - він визволив свою сутність, наділивши її божественною формою. Львівська «голгофа» - це лише штраф за дрібне хуліганство.
Оголений статевий орган - ось ікона «безвідповідального дурня», ось символ нової львівської духовності, ось новий спаситель. Львів - відкритий для бруду, і немає розуму - пана над рабством розпусти.
Божевілля!
Шабаш закінчився опівночі. Після підліткового екстазу місто полинуло у спокійний сон. Гельмінтами засмічено львівські вулиці. Лиш камінь бруківки та будинків, що вже загатований часом, не заразився; бридоту з каменя у каналізацію змиє дощ. А з душі Львова - що?
Qvo vadis?
* «Безвідповідальний дурень» - умовне тлумачення слова «шаро***», яке є назвою підліткового руху.
Іван Кри
ditzy
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
chuhayster's journal
